У Єврокомісії заявили, що арешт гендиректора Telegram Павла Дурова у Франції за підозрою в дозволі злочинної діяльності на його платформі не має нічого спільного з зобов’язаннями компанії відповідно до закону ЄС про цифрові послуги (DSA – Digital Services Act – ред.). Коментар речника Єврокомісії цитує Euronews.
«Кримінальне переслідування не входить до потенційних санкцій за порушення закону ЄС про цифрові послуги. Він не визначає, що є незаконним, і не встановлює жодного кримінального правопорушення», – зазначили в Єврокомісії.
У виконавчому органі влади Євросоюзу підкреслили, що за цих обставин можуть застосовуватися лише національні або міжнародні закони, що визначають кримінальне правопорушення.
«Ми уважно стежимо за подіями, пов’язаними з Telegram, і готові співпрацювати з французькою владою, якщо це буде актуально», – додали в Єврокомісії.
Уродженця Росії й засновника месенджера Telegram Павла Дурова заарештували після того, як у суботу ввечері він прилетів на своєму приватному літаку до Парижа.
Мільярдера звинувачують у тому, що він не вжив заходів проти злочинного використання його месенджера підписниками, зокрема педофілії й торгівлі наркотиками. Вважається, що Дуров не запровадив модерацію контенту, пропонуючи натомість у меседжері одноразовий номер і криптовалюти, й не співпрацював зі слідством.
Гучне затримання прокоментував президент Франції Емманюель Макрон. Він зазначив, що арешт – не політичне рішення, а стався він «у межах судового розслідування, що триває».
Французький президент наголосив, що у правовій державі свободи в соціальних мережах «реалізуються в межах, встановлених законом для захисту громадян і дотримання їхніх основних прав».
Правоохоронні органи в таких країнах як Литва, Німеччина та Нідерланди заявили в останні місяці, що вони помітили зростання онлайн-трафіку наркотиків.
У відповіді, оприлюдненій в неділю, Telegram заявив, що «дотримується законів ЄС, включаючи Закон про цифрові послуги – його модерація відповідає галузевим стандартам і постійно вдосконалюється». Твердження, що платформа чи її власник несуть відповідальність за зловживання нею, називали абсурдною.
Окрім Закону ЄС про цифрові послуги, застосовуються й інші нормативно-правові акти, як-от про розповсюдження терористичного контенту в інтернеті. З червня 2022 року платформи, що пропонують послуги в ЄС, повинні видаляти його протягом однієї години після ідентифікації.