Чому ліквідація МСЕК не така проста справа і чи було необхідним рішення СНБО? Пояснення юристки.
Щоб ліквідувати або реформувати МСЕК не потрібні рішення СНБО або указ Президента. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко міг ініціювати це самостійно, оскільки формально МСЕК знаходяться під контролем Міністерства охорони здоров'я. В цілому, враховуючи масштаби роботи, яку розпочали зараз, не варто очікувати, що після 31 грудня проблеми в цій сфері просто зникнуть – вони перейдуть на інший рівень. Про це журналісту УНН заявила аналітик Центру спільних дій Ірина Корженкова та розповіла, чи могло все бути простіше.
Чому МСЕК - це дійсно важливо?
Корженкова зазначає, що МСЕК - це, мабуть, ідеальний приклад того, чому Україні потрібні ефективні інститути.
Вона зазначає, що процедури встановлення інвалідності є непрозорими і складними для розуміння звичайної людини. Це, в свою чергу, ускладнює оскарження неправомірних рішень і створює додаткові перешкоди для людей з інвалідністю, які дійсно потребують допомоги та підтримки.
Аналітик підкреслює, що однією з найгостріших проблем МСЕК є корупція і антигуманність системи, призначеної підтримувати людей. Хабарі за встановлення групи інвалідності, махінації з документами, неправомірне призначення пенсій – лише деякі з поширених порушень. Тому реформа МСЕК є необхідним кроком у контексті боротьби з корупцією та встановлення соціальної справедливості, коли допомога від держави отримує той, хто дійсно в ній потребує".
Чи дійсно МСЕК ліквідують?
"По-перше, некоректно вживати формулювання "Президент підписав указ про ліквідацію МСЕК", оскільки він не має таких повноважень. Насправді в тексті указу йдеться про те, що Президент просить Кабмін забезпечити ліквідацію МСЕК, тобто він ініціює процес. А це зовсім різні речі. У таких ситуаціях найважливіша коректність формулювань для розуміння зон відповідальності посадових осіб", - пояснила аналітик.
Корженкова зазначила, що на практиці це означає, що МСЕКи не зникнуть по манівцю чарівної палички - це тривалий і складний процес.
"А враховуючи масштаби роботи, яку потрібно провести (Кабмін має сформувати робочі групи для перевірки рішень МСЕК і відзвітувати про результати), не варто очікувати, що після 31 грудня 2024 року проблеми в цій сфері просто зникнуть - вони перейдуть на інший рівень. Людьми, які потребують оформлення групи інвалідності, займеться організація з іншою назвою", - сказала Корженкова.
Водночас вона зазначила, що зміна назви органу не гарантує реальних змін у системі, яка роками процвітала на корупції і встигла вибудувати кругову поруку у всіх органах, які повинні були цю корупцію запобігати.
Що ще було в рішенні СНБО?
Корженкова зазначила, що рішення СНБО, яке вводиться в дію указом Президента, також зобов'язує Кабмін розробити нормативно-правові акти разом з різними органами влади:
- разом з Міністерством охорони здоров'я - про термінове реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року;
- разом з Міністерством соціальної політики - про перегляд системи і механізму нарахувань пенсійних виплат чиновникам, які мають інвалідність;
- разом з Офісом Генерального прокурора - упорядкувати правила нарахування зарплат і пенсій прокурорам, а також забезпечити соціальні гарантії для тих, хто має інвалідність і працює в прокуратурі. Крім того, необхідна повторна перевірка рішень МСЕК, які встановлювали інвалідність прокурорам;
- разом з Державною прикордонною службою України - про виїзд за кордон колишніх чиновників, які мають інвалідність.
"Також до 31 грудня 2024 року НАПК повинно буде розробити і подати до Кабінету Міністрів зміни до законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність для членів МСЕК за незаконне збагачення та можливість цивільної конфіскації їх майна", - пояснила Корженкова.
Аналітик вважає, що ймовірність ефективних масштабних реформ, таких як ліквідація МСЕК і перевірка їх сумнівних рішень, викликає сумніви.
"Враховуючи попередній досвід реформування ВЛК рішенням і незавершеність реальних змін після публічних наказів і обурення, існує ризик, що ситуація може повторитися. Реалізація таких змін вимагає значних ресурсів, часу, якісно розроблених політик і переатестації працівників (або набору нових)", - сказала Корженкова.
Чи могло все бути простіше?
Корженкова зазначила, що МСЕК мають складну структуру підпорядкування. Формально МСЕК знаходяться під контролем Міністерства охорони здоров'я, яке затверджує стандарти їх роботи, методики і керує загальними політиками у сфері медико-соціальної експертизи. Однак на практиці МСЕК діють як державні установи, а іноді і як комунальні підприємства, які можуть бути під управлінням місцевих органів влади. Звідси - додаткова плутанина з вимогами, довідками та іншою бюрократією.
Також потрібні, за її словами, прийняття нових законів або внесення змін до діючих, які регламентують процес визначення інвалідності. Це включає зміни до Закону "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та до Постанови Кабінету Міністрів № 1317, яка регулює роботу МСЕК. Введення нових стандартів для оцінки інвалідності, наприклад, автоматизованих або цифрових систем для прийняття рішень.
Чи варто повністю переглядати всі надані інвалідності?
"Повний перегляд інвалідностей для всіх людей, які їх отримали, створить ризики для людей з реальними проблемами, підвищить адміністративне навантаження і може призвести до несправедливого позбавлення допомоги. Альтернативою могла б бути поступова реформа з перевіркою лише спірних випадків або введення автоматизованих систем оцінки, які б підвищили прозорість процесу", - вважає Корженкова.