Захист національної ідентичності: роль української мови у протистоянні російській пропаганді.

З початку повномасштабного вторгнення рф українська мова стала не просто засобом комунікації, а символом боротьби за незалежність. Українська мова - це маркер національної ідентичності, важливий інструмент для формування суспільного єдності. Незважаючи на позитивні зміни після прийняття мовного закону у 2019 році, виклики залишаються, зокрема через активну антиукраїнську пропаганду, якою росія намагається підірвати значення української мови та національної культури. Деструктивний вплив Росії через мову виявляють експерти-лінгвісти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНІСЕ), пише УНН.

Мова має значення

На сьогодні вже ні в кого немає сумнівів, що мова є тим ідентифікатором, який визначає певну націю серед інших націй і народностей і формує її національну ідентичність. Звичайно, нівелювання та приниження ролі української мови, яке відбувалося як у часи царської Росії, так і в період Радянського Союзу, негативно вплинуло на усвідомлення українцями себе як окремої від російської нації, і сформувало як у російському суспільстві, так і в середовищі російськомовних українців зневажливе і навіть дещо зневажливе ставлення до мови та культури українського народу. Саме через таке планомірне нівелювання нашої мови Росія протягом багатьох століть намагалася знищити нас як націю, вирвати з корінням прагнення українців до відстоювання свого права на існування та захисту інтересів своєї держави.

Після відновлення незалежності українська мова почала поступово відроджуватися і зміцнювати свої позиції, але лише прийняття у 2019 році мовного закону, який був спрямований на захист прав української мови та україномовних українців, дозволило в повній мірі популяризувати українську мову в різних сферах соціального життя.

Звичайно, цей закон викликав жваве обговорення і навіть неприйняття в українському суспільстві, але особливо гострою була реакція росіян, які одразу ж почали маніпулювати мовним питанням і просувати в публічному просторі як Росії, так і України наративи про утиск російської мови та російськомовних українців.

Ще в період 2013-2014 років російська пропаганда почала активно поширювати ідею приниження з боку української влади та україномовних українців населення російськомовних регіонів, культивувати серед жителів цих регіонів нетерпимість і ворожнечу до тих українців, які відстоювали свою національну ідентичність, і впроваджувати в їх свідомість прагнення до відокремлення від України та бажання приєднатися до Росії. І саме під приводом звільнення жителів цих регіонів від українського "гноблення" Російська Федерація, скориставшись суспільно-політичною ситуацією, що склалася в Україні в цей період, почала позиціонувати себе як їх захисницю і використовувати вигаданий нею міф про "притеснення та приниження" російської мови та російськомовних українців для анексії частини української території та дестабілізації ситуації всередині країни. Мова стала також одним із приводів для початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну у 2022 році, адже навіть путін, оголошуючи 24 лютого про початок так званої "спеціальної операції", аргументував необхідність її проведення необхідністю захистити російську мову та російськомовних українців як на тимчасово непідконтрольній території Донецької та Луганської областей, так і в Україні в цілому.

Лінгвістична експертиза

Необхідність проведення судової лінгвістичної експертизи найчастіше виникає в кримінальному судочинстві та діяльності правоохоронних органів щодо розкриття, розслідування і попередження злочинів, здійснених за допомогою словесних дій. Особливо актуальним стало проведення таких видів експертиз у період, коли країною-агресором проти України у 2014 році була розпочата агресія і не лише озброєна на полі бою, але й антиукраїнська інформаційна війна, яка почала формувати в публічному просторі України та за її межами деструктивний антиукраїнський дискурс, що має на меті закріпити в суспільній свідомості наративи та сформувати стереотипи і ідеологеми, спрямовані на дестабілізацію як мовної, так і релігійної та політичної ситуації в країні, підрив довіри до політичного та військового керівництва України, дискредитацію мобілізаційних процесів, а також активно впроваджує в свідомість українського населення думку про неправильність і недоцільність зовнішнього і внутрішнього політичного курсу країни, необхідність припинення опору розпочатій РФ озброєній агресії та доцільність повернення України в зону політичного впливу Росії.

Ключові завдання, які сьогодні вирішуються експертами-лінгвістами, полягають у встановленні наявності або відсутності в наданих для проведення дослідження мовних матеріалах висловлювань, що містять ознаки певних мовних правопорушень, зокрема: закликів до неправомірних дій (до зміни неконституційним способом меж території або кордону України; до насильницької зміни або повалення конституційного ладу, або захоплення державної влади; до геноциду українців; до ведення війни тощо); розпалювання міжгрупової (національної, релігійної, на мовному рівні). Ці висловлювання реалізовані переважно в публічному просторі, а тому, звичайно, впливають на масове світосприйняття, формуючи погляди на ситуацію в країні та ставлення до неї відповідно до поширюваних у них думок, поглядів і спонук, що особливо актуально в контексті війни, де формування ставлення до озброєної агресії Росії відіграє ключову роль.

Хоча війна почалася у 2014 році, лише після початку повномасштабного вторгнення ці питання почали розглядатися в контексті сприяння країні-агресору в інформаційному полі, адже поширювані в таких мовних матеріалах наративи відповідають тим, які транслюються російською пропагандою, зокрема тим, які стали ідеологічною основою розпочатої нею озброєної агресії проти України. Наприклад, виправдання агресії тим, що якби Росія не почала її, то Україна розмістила б бази НАТО, або аргументи про те, що Росія була змушена почати агресію, щоб захистити російську мову та російськомовних жителів України і убезпечити себе від "українських нацистів", які лише сплять і мріють, як напасти на Росію та окупувати її території.

Саме тема "нацизму в Україні" стала улюбленою темою російських пропагандистів. Ще задовго до початку