Французські ЗМІ повідомляють, що "певна кількість" українських солдатів дезертирувала з підрозділу, який проходив підготовку у Франції, посилаючись на військових чиновників.
За їхніми словами, кількість дезертирів залишається "дуже незначною" у порівнянні з числом тих, хто проходить підготовку в західноєвропейській країні.
Мова йде про 155-ту механізовану бригаду "Анна Київська", названу на честь князівни з Києва, яка вийшла заміж за французького короля Генріха I в XI столітті.
Французька армія навчила на своїй території близько 2300 солдатів з цієї бригади під наглядом 300 українських контролерів.
За словами представника французької армії, на українських солдатів, які проходили навчання у Франції, поширювався дисциплінарний режим, "нав'язаний українським командуванням".
"У Франції дезертирство не вважається злочином", - сказав чиновник. "Вони перебували у французьких казармах, у них було право виходити".
Згідно з розслідуванням українських ЗМІ, проведеним виданням "Цензор.net", число дезертирів, ймовірно, становить близько 50 осіб.
Київ розслідує справу про бригаду, що пройшла французьку підготовку
Ширше розслідування ЗМІ щодо 155-ї механізованої бригади "Анна Київська" вказує на проблеми у створенні та управлінні підрозділом, які, як стверджують, призвели до 1700 випадків самовільного залишення солдатів.
Михайло Драпатий, командувач Сухопутними військами України, визнав наявність "значних проблем" під час прес-конференції в понеділок.
"Звичайно, це негативний урок, негативний досвід, але він має бути перетворений на якісь превентивні дії", - сказав Драпатий, додавши, що дезертирство часто викликане страхом і відсутністю бойового досвіду.
"Проявів самовільного залишення військових частин багато, але є й причини", - сказав він. "Це страх особового складу, а іноді й відсутність практичного досвіду ведення бойових дій".
Державне бюро розслідувань України розпочало розслідування за підозрою в дезертирстві та перевищенні повноважень у 155-й механізованій бригаді "Анна Київська", що пройшла французьку підготовку, на початку цього року.
В окремій заяві міністр оборони України Рустем Умеров повідомив минулого четверга, що Київ проведе всебічну перевірку командування Сухопутних військ.
"Перемога вимагає глибокого аналізу досвіду та чесного розуміння помилок", - сказав Умеров.
Мета перевірки - оцінити структури управління, процеси та дотримання законодавства, щоб підтримати реформи та підвищити ефективність на полі бою.
Раніше командувач Сухопутними військами генерал Михайло Драпатий також заявив, що для зміцнення галузі будуть проведені "фундаментальні реформи".
Амністія для вперше дезертирувших
29 листопада в Україні набув чинності новий закон, що дозволяє військовослужбовцям, які самовільно покинули свої частини, повернутися на військову службу без притягнення до кримінальної відповідальності.
Закон поширюється лише на випадки першого самовільного залишення, він пропонує амністію солдатам, які повернуться до 1 січня 2025 року.
3 грудня, через кілька днів після набуття чинності нового закону про амністію самоволок, Українська військова правоохоронна служба заявила, що щодня повертається близько 1000 солдатів.
Новий закон зобов'язує командирів підрозділів продовжувати контракт або відновлювати повернених військовослужбовців протягом 72 годин. Поверненим повністю відновлювалося грошове забезпечення, продовольство, пільги на спорядження та соціальні гарантії. Вони могли повернутися в будь-яку частину, крім тієї, яку покинули.
Офіційна статистика показує, що за перші дев'ять місяців 2024 року кількість випадків самовільних уходів зросла в три рази в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Загалом кількість солдатів, які самовільно покинули свої частини, обчислюється десятками тисяч.
Мобілізаційне завдання України
Новий закон та розслідування ЗМІ щодо 155-ї механізованої бригади "Анна Київська" з'явилися на фоні зростаючого занепокоєння щодо мобілізації та реформи військового керівництва України, оскільки ЗСУ борються з посиленням тиску з боку російських сил на сході країни.
В жовтні стало відомо, що американські законодавці нібито чинять тиск на Київ з метою подальшого зниження призивного віку з 25 до 18 років.
До квітня 2024 року українські чоловіки могли бути призвані в армію лише в 27 років. Призивний вік в Україні був знижений до 25 років, коли Київ оновив ряд законів про мобілізацію, щоб збільшити кількість доступних військ.
Володимир Зеленський відмовився змінювати призивний вік і натомість продовжив наполягати на наданні додаткової військової допомоги з боку США.
За його словами, західні союзники надали допомогу, достатню для повного оснащення лише 2,5 з 10 українських бригад, про підтримку яких просила Україна.
В кінці листопада агентство Associated Press повідомило, що адміністрація Байдена продовжує наполягати на зниженні призивного віку в Україні.
AP цитує неназваного високопоставленого чиновника адміністрації Байдена: "Чиста математика ситуації, в якій зараз знаходиться Україна, полягає в тому, що їй потрібно більше військ для боротьби".