Мінекономіки підтвердило, що немає заборони на бронювання працівників, які були найняті після 18 травня.

Інформація про те, що чоловіки, які працевлаштувалися на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь, виявилася хибною. Військовозобов’язані, які були прийняті на роботу після зазначеної дати, також можуть отримати бронювання. Головне, щоб підприємство підтвердило свій статус критичного.

Про це інформує Мінекономіки у коментарі виданню Liga.net. У відомстві запевнили, що немає вимог щодо дати працевлаштування працівника.

Згідно з новим порядком бронювання, критично важливе підприємство може забронювати працівника у ряді випадків. Зокрема, якщо він:

• перебуває на військовому обліку, своєчасно оновив військово-облікові дані та не є у розшуку;
• офіційно працевлаштований на підприємстві;
• отримує зарплату понад 20 000 грн.

Згідно з порядком бронювання, 18 травня 2024 року є датою, на яку фіксується кількість працівників на підприємстві для бронювання. Це дозволить не зменшувати чисельність працівників, які будуть заброньовані (незалежно від конкретних працівників). Таке правило діяло й у попередній редакції порядку бронювання.

Наприклад, якщо на підприємстві станом на 18 травня працювало 100 військовозобов’язаних, то бронюється 50 працівників. Якщо з 18.05.2024 до 01.12.2024 мобілізували 20 чоловіків без броні, то все одно підлягатимуть бронюванню 50 осіб (50% від 100, а не від 80).

Нагадаємо, народний депутат і член Комітету з питань економічного розвитку Богдан Кицак напередодні заявив, що у новій постанові Кабміну зазначено, що для отримання бронювання від мобілізації працівник повинен бути працевлаштованим на підприємство до 18 травня 2024 року. Ті, хто отримав посади після цієї дати, нібито будуть позбавлені статусу бронювання – таку заяву зробив політик.

Уряд вніс зміни до постанови про бронювання

З 1 грудня бронювання військовозобов’язаних знову відбуватиметься через портал Дія. Водночас усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до нових критеріїв. Відповідні зміни Уряд вніс до постанови № 76. 15 листопада Уряд завершив аудит рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими. За результатами аудиту 95% від усіх критично важливих підприємств зберегли цей статус. Під час аудиту були виявлені такі порушення:

• Різке та необґрунтоване зниження зарплати працівникам після отримання підприємствами статусу критично важливого;
• Використання різних моделей для понаднормового збільшення чисельності заброньованих;
• Включення підприємств до переліку критично важливих, які насправді не є критичними для економіки.

На підставі даних аудиту Уряд вирішив оновити критерії бронювання, щоб механізм працював на користь нашої обороноздатності та економіки. Алгоритм визнання підприємств критично важливими залишається незмінним. Як і раніше, підприємство звертається до відповідного Міністерства або ОВА для отримання такого статусу. Уряд зберіг вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності відтепер погоджуються Міністерством оборони та Міністерством економіки.