Коло підтримки в Україні: що означає ситуація з прокурорами з інвалідністю.
Головна проблема прокурорів з інвалідністю полягає не в самому факті отримання інвалідності. А в тому, що ця історія символізує. Вона символізує системну хворобу.
Адже справа не в конкретних послугах від МСЕК для прокурорів. А в принципі, за яким у нас склалася кругова порука і система фальсифікацій статусів і привілеїв. І ця система не виникла вчора.
Як функціонує стандартне українське місто чи село? І чим менше воно, тим це характерніше.
У вас є голова громади та його наближені. Найімовірніше, вони керують вже років 10, а може й більше. Можливо, підсиділи попередника або успадкували місцевий трон.
Вони давно наживаються на землі, махінаціях з бюджетом через КП або безпосередньо. Щоб їх не цікавили, вони вже давно виділили земельні ділянки всім місцевим прокурорам, суддям і поліції. Коли прийшла децентралізація, вони лише зміцнили свої позиції, адже нормального суду та правоохоронців не підвезли.
Якийсь племінник робить кар'єру в місцевій прокуратурі, тітка очолила МСЕК, а син — місцевий Пенсійний фонд. Як контролювати вибори до сільської ради, вони давно знають, раз на 5 років змінюють партію — з регіонів на БПП, з БПП на "слуг", "слуг" на прислужників, коли буде потрібно.
Прокурори і місцеві судді давно і впевнено з ними в десни. Губернатори приходять і йдуть. А бізнес (наприклад — найбільший аграрій) або в партнерстві, або намагається не конфліктувати.
В результаті локально утворюється певний конгломерат, який відтворюється все вище і вище. На обласному рівні. Де ці місцеві групи і великі гравці вже формують певну регіональну політику послуг і привілеїв. І так далі, вище і вище.
Така структура на місцях, насправді, старша за сучасну українську державність. І, звісно, вона не може не інфікувати всю вертикаль. Той самий deep state, який сильніший за президентів, прем'єрів, міністрів, які також часто є носіями подібної системи цінностей.
Ось, наприклад, звичка збирати собі бонуси, синекури і регалії, обвішуватися рюшками і медалями знецінює не лише статус людини з інвалідністю.
Саме ця дурна звичка і навіть обов'язок — одна з вбивць нашої науки. Скільки тисяч таких прокурорів, суддів, поліцейських, депутатів і місцевих, які вирішили собі кандидатські і докторські, як корумпували і підривали структуру нашої науки і вищої освіти, зараз важко оцінити. Окрім як сказати, що удар був руйнівним.
Про ринок несільськогосподарської землі я писав. Про те, як на місцях працюють комунальні підприємства, вам розповість будь-яка адекватна людина з регіонів.
Тому, коли ви запитуєте себе, навіщо прокурору статус людини з інвалідністю, чому суддя отримав ділянку землі в селі в зажоп'ї або полковник поліції захистив докторську на відвертому плагіаті — ПОТОМУ ЩО МОГ і ЧТОБ БИ БУЛО. Тому що хлопцям буде що показати.
Криміналізований бізнес, феодалізоване "місцеве самоврядування", підгодовані ресурсами і грошима прокурори, поліція, а також друзі де потрібно — це справжні владні структури, побудовані на бюджеті і ресурсах, яким може протистояти лише громадянське суспільство та ефективна правоохоронна система.
Саме для цього потрібні інституційні реформи. Децентралізація повинна бути доповнена нормальними органами контролю і покарання. Саме тому потрібна судова реформа. Реформа поліції. Реформа всієї соціальної вертикалі.
Щоб у нас не було фіктивних людей з інвалідністю і фіктивних докторів наук, потрібно одне й те ж. Компетентне громадянське суспільство, якісні інститути, ефективні правоохоронці. І жодних простих рішень. Лише складний шлях.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.