У п'ятницю, 6 грудня, Міністерство культури та стратегічних комунікацій перейменувало "Науковий центр розвитку туризму" на "Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки", призначивши виконуючим обов'язки директора політичного консультанта Сергія Бикова. Про це говориться в наказі МКСК під №884.
До листопада він працював заступником начальника управління стратегічного планування та комунікацій і начальником відділу взаємодії з громадськістю та медіа Міністерства молоді та спорту.
В коментарі "Детектору медіа" Сергій Биков заявив, що одним з перших кроків на посаді буде аудит роботи Центру за попередній період. Загальне ж напрямок роботи Центру, яке визначено стратегією, не змінюється.
"Ми повинні в кінцевому підсумку сформувати ефективну політику "єдиного голосу", щоб усім було зрозуміло, що робить влада, для чого щось робить влада, щоб влада була зрозуміла людям, громадянському суспільству, щоб була відкритою — це все основна мета роботи Центру", — прокоментував Биков.
В коментарі "Укрінформу" заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос відзначив, що при реалізації перереєстрації структури виникла "об'єктивна необхідність" тимчасового призначення Сергія Бикова на посаду виконуючого обов'язки директора державного підприємства.
Наджос зазначив, що процес реєстрації буде оперативним, а після його завершення міністерство проведе відкритий і прозорий відбір на визначення нового керівника Центру.
Сергій Биков був політичним консультантом Інституту публічної політики та консалтингу ІНПОЛІТ. Як відзначає видання Texty, члени цього Інституту нібито презентували сумнівні соціологічні дані, а також постійно фігурують у замовних статтях. Інститут, як стверджують журналісти, помічений у піарі багатьох українських політиків, зокрема Андрія Пальчевського, Віктора Медведчука, Сергія Думчева та ін. Сам Биков у вересні 2022 року повідомляв, що більше не співпрацює з ІНПОЛІТ.
У 2018 році Анна Бикова, вже колишня дружина Сергія Бикова, розповіла, що її чоловік писав "Нову Конституцію" Юлії Тимошенко.
5 6Сергій вважав Революцію Гідності "державним переворотом" і закликав звільнити з-під варти екс-главу фракції "Партія регіонів" Олександра Єфремова.
У січні 2018 року Биков стверджував, що на окупованих територіях у формуваннях "ЛНР" "ДНР" російських громадян немає, а Київ повинен оголосити амністію бойовикам.
Також Биков вважав, що можна займатися зовнішньою політикою "з позицій україноцентризму" і замість співпраці з ЄС та НАТО потрібно втілювати в життя "мирний план Медведчука".
7 8 9 0 1 2 3 4 5Розлучилися Бикови в 2018 році, а влітку 2019 року, як стверджували журналісти, нібито вдарив колишню на вулиці. Як встановила судмедекспертиза, у жінки тоді виявили ушкодження рогівки ока і зламаний ніс. Інформацію про побиття колишньої дружини Биков спростовував.
6 7"Чесно" пише, що після розлучення з Сергієм Биковим Анна почала працювати політичним технологом Партії Шарія і вийшла заміж за Михайла Железняка, який пізніше очолив Київську, Луганську та Черкаську організації Партії Шарія. Після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Естонії, де працює у російськомовному виданні DELFI.
Сам Сергій Биков заявив, що після призначення медіа намагаються сформувати спотворене уявлення про його минуле, погляди та професійну діяльність.
8 9 0 1 2 3 4 5 6"Я ніколи не співпрацював з Медведчуком або політичними силами, які просували проросійську повістку. Навпаки, моя позиція завжди була і залишається послідовно проукраїнською", — написав він у соцмережі, додавши, що перемога України була, є і залишиться його пріоритетом.
Биков також зізнався, що йому, як людині, яка, за його словами, працює на перемогу України, доводиться виконувати різну роботу, іноді "недяку", як от юридично-технічну перереєстрацію.
Нагадуємо, 9 жовтня в Мінкульті пояснили, чому всеукраїнський телемарафон не закривають і він і далі продовжує мовлення, всупереч незгоді західних партнерів.
А в квітні нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що Мінкульт визнав критично важливими підприємствами компанію "Кінокіт" і "Передвижний цирк України".