28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, війська РФ вже зайняли кілька українських міст на узбережжі Азовського моря, підійшли до Запорізької атомної електростанції та міста Маріуполь, просуваючись до Києва.
Поки мільйони людей по всій країні ховалися від безперервних ракетних обстрілів і атак безпілотників, українські та російські офіційні особи сіли за стіл переговорів, щоб покласти край війні.
Делегації зустрілися на кордоні з Білоруссю, ключовим союзником Москви, після дзвінка президента України Володимира Зеленського та його колеги в Мінську Олександра Лукашенка.
"Ми домовилися, що українська делегація зустрінеться з російською делегацією без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні, в районі річки Прип'ять", - сказав Зеленський. Київ закликав до негайного припинення вогню та виведення російських військ. Москва про свою мету на переговорах не повідомила. Президенти двох країн особисто в них не брали участі.
Три раунди переговорів відбулися в Білорусі, перш ніж 14 березня вони перейшли в онлайн-формат. До того часу російські війська зайняли міста навколо Києва та, ймовірно, почали скоювати звірства проти населення Гостомеля, Ірпеня і Бучі.
Коли війська РФ були витіснені з Київської області, з'явилися жахливі фото- та відеосвідчення російської жорстокості в Україні, що внесло плутанину в процес переговорів на ранньому етапі.
Відвідавши на початку квітня 2022 року Бучу, на вулицях якої були знайдені тіла мирних жителів, зв'язаних і розстріляних з близької відстані російськими військами перед їх відступом, президент України сказав: "Це справжній геноцид, те, що ви тут бачили".
Проте, коли Київ розпочав розслідування військових злочинів, вперше виявивши масові поховання та російські камери катувань, Зеленський заявив, що мирні переговори з Москвою будуть продовжені, "тому що Україна повинна мати мир".
"Ми в Європі в 21 столітті. Ми будемо продовжувати дипломатичні та військові зусилля", - сказав він. Але при цьому визнав: "Дуже важко говорити, коли бачиш, що вони тут натворили".
Україна забороняє переговори з Путіним
Через кілька місяців, у вересні 2022 року, російські війська незаконно захопили чотири області України - Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську, а президент РФ Володимир Путін заявив, що вони тепер є російською територією.
У відповідь на це Рада національної безпеки і оборони України ввела заборону на прямі переговори з Путіним, яка діє до сьогодні.
У січні цього року Зеленський пояснив, що заборона була введена для того, щоб зупинити сепаратизм, оскільки "росіяни намагалися тиснути на Україну через безліч різних коридорів, які Україна не могла контролювати".
"Що стосується того, можемо ми говорити (з Путіним) чи ні (і) рішення Ради національної безпеки і оборони, чому я підписав цей указ? Тому що Путін дуже швидко почав створювати велику кількість різних каналів, у співпраці з сепаратистами та офіційними особами інших держав, щоб впливати на Україну, на нашу незалежність і безпосередньо на мене, - пояснив Зеленський. - Було багато розмов і багато тіньових політичних коридорів. Я швидко поклав цьому кінець. Я просто зупинив сепаратизм у нашій країні, заборонивши будь-кому - будь-яким політичним діячам в Україні - вести будь-які переговори з російською стороною, з прихильниками Путіна, під час війни".
У указі зазначається, що СНБО прийняла рішення "констатувати неможливість проведення переговорів з російським лідером Володимиром Путіним".
При цьому не уточнюється, кому саме заборонено вести переговори.
Зеленський підкреслив, що їх може вести лише він:
"Я - президент України, я веду всі переговори, і я заборонив всім іншим".
Путіну, за його словами, "це не подобається, тому що у нього багато каналів".
Російська влада неодноразово критикувала це рішення і вимагала його перегляду.
Путін використав цей аргумент, щоб перекласти провину на Україну, стверджуючи, що Зеленський не мав права підписувати будь-які мирні угоди, і посилаючись на указ українського президента про заборону переговорів з російським лідером у відповідь на анексію Москвою чотирьох українських областей.
А як же "Мінськ-3"?
Проте Зеленський і Путін вже зустрічалися за столом переговорів. У грудні 2019 року - у Парижі разом з лідерами Франції та Німеччини.
Так званий саміт "Нормандського формату" у французькій столиці мав знайти спосіб покласти кінець п'ятирічним бойовим діям на сході України і розморозити Мінський мирний процес - комплекс переговорів, в результаті яких були досягнуті дві окремі угоди, що повинні були стати юридично обов'язковими.
У вересні 2014 року, у Мінському протоколі (Мінськ I), Росія зобов'язалася вивести незаконні збройні формування та військову техніку з території України.
У Мінській угоді від лютого 2015 року (Мінськ II) було обіцяно вивести всі іноземні збройні сили та найманців під наглядом ОБСЄ та роззброїти незаконні групи.
Москва не виконала ці обіцянки і замість цього розпочала повномасштабне вторгнення в Україну через два роки після зустрічі Зеленського і Путіна в Парижі.
RelatedПрезидент України неодноразово повторював, що Києву потрібні тверді гарантії безпеки, а не "ситуативні угоди".
Він сказав: "Я пам’ятаю все, що сталося, як тільки я став президентом: було Мінське угоду, була лінія зіткнення, а вздовж неї щодня гинули люди. Ми точно не підемо на Мінськ-3".