Італійський Сенат схвалив законопроект, спрямований на регулювання прибуття та репатріації мігрантів. Цьому передували кілька місяців політичної боротьби. "За" проголосували 99 сенаторів, "проти" 65. Один утримався.
Суть закону полягає в тому, щоб зберегти "албанську модель", яка в довгостроковій перспективі передбачає створення європейських центрів, що дозволяють швидко здійснювати репатріацію. Цю політику підтримала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, але водночас вона стала об'єктом критики з боку італійських суддів.
У проект документа були внесені зміни. Перш за все, вони стосуються безпечних країн, до яких можна репатріювати мігрантів, які незаконно прибули на територію Італії.
На основі критеріїв, встановлених законодавством Європейського Союзу, та інформації, отриманої від компетентних міжнародних організацій, до нового списку увійшли Албанія, Алжир, Бангладеш, Боснія і Герцеговина, Кабо-Верде, Кот-д’Івуар, Єгипет, Гамбія, Грузія, Гана, Косово, Північна Македонія, Марокко, Чорногорія, Перу, Сенегал, Сербія, Шрі-Ланка та Туніс. Цей список Рада міністрів буде оновлювати щороку, 15 січня, та надсилати у відповідні парламентські комісії.
Закон також регулює питання, пов'язані з порятунком мігрантів, які прямують до Італії через Середземне море, можливістю мігрантів возз'єднатися з родиною, терміни подання запиту на надання притулку, критерії отримання посвідки на проживання.
Очікується, що на програми співпраці з правоохоронними органами третіх країн влада Італії виділить 35 мільйонів євро.
Представники НПО вже піддали критиці ряд положень закону. Так, в НПО стверджують, що він, зокрема, спрямований не на управління рятувальними операціями на морі, а на обмеження і перешкоджання присутності в морі гуманітарних суден.